Острів Норфолк (Territory of Norfolk Island)
Острів відкритий капітаном Джеймсом Куком в 1774 році під час його плавання південно-західною частиною Тихого океану. З 1788 року його стали використовувати як місце заслання ув'язнених з Англії. В 1814 році колонію було закинуто як нерентабельну, але в 1825 році в'язниця була знову відновлена, і в неї стали поміщати різних злочинців — небезпечних кримінальних, політичних і багатьох інших, яких ув'язнювали навіть за найдрібнішу провину і вивозили з їх далеких рідних країн. Острів, який міг би залишатися мирним тихоокеанським раєм, на 30 років перетворився в колонію із суворим режимом, поки в'язницю остаточно не закрили у 1854 році.
В 1856 році на Норфолк переселили частину жителів острова Піткерн і з 1 листопада 1856 року на острові було створено місцеве управління, що знаходилося під контролем губернатора британської колонії Новий Південний Уельс. У 1901 році острів став частиною Австралійського Союзу.
У 1914 році Норфолк разом з двома довколишніми острівцями утворює одну з австралійських зовнішніх територій і почав керуватися адміністратором, який призначається урядом Австралії.